Виклики війни створюють неабиякий стрес для всіх учасників освітнього процесу – учнів, вчителів та батьків.
ВИКЛИК № 1: СКЛАДНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДИТИНИ
Здебільшого діти – значно вразливіші за сприйняттям реальності. Їхній мозок ще формується і вибухи, перебування в бомбосховищах чи тривожність дорослих впливає на сприйняття дитиною світу. Згідно з опитуванням на сайті офісу освітнього
омбудсмена, 44,4 % дітей мають труднощі чи психологічні проблеми під час навчання. Це заважає їм концентруватися під час уроків і, як наслідок, ефективно сприймати матеріал.- Для того, щоб допомогти дитині впоратися з труднощами та водночас продовжити навчання, найважливіше – створити безпечні умови. У цьому процесі важлива як участь батьків, так і вчителів. Дорослі мають бути головною опорою для дитини. Дитяче навчальне місце має бути облаштоване так, щоб дитині було комфортно за будь-яких умов (наскільки це можливо). Під час проведення онлайн-уроків вчителю варто запитувати чи всі на зв’язку, чи все добре й чи можемо рухатися далі? Це дасть можливість дітям відчути свою важливість, вони стануть більш впевненими.
- Налагодьте довірливі стосунки з дитиною. Будьте щирі. Поясніть дитині, що таке війна та домовтеся про правила поводження під час повітряних тривог, вибухів чи інших обставин війни. Скажіть, що ви будете поруч і захистите в будь-якій ситуації.
- Під час спілкування в чаті класу встановіть правила взаємодії. Це допоможе одразу окреслити межі спілкування і налаштує всіх учасників на продуктивність. Наприклад, домовтеся з дітьми не переходити на особистості в чаті; обговорювати лише доречні для цього чату запитання. Запишіть правила у форматі казки. Розкажіть, до чого призвело порушення тих чи інших домовленостей. Обговоріть з учнями кожне правило, дайте їм запропонувати свої. Так діти відчують залученість до “урядування” в класі й зрозуміють вагу кожного пункту.
Упродовж останніх місяців, через масові обстріли росією енергетичної інфраструктури, багато міст України живе в умовах блекаутів чи тривалих відключень електроенергії за графіками. Що можна зробити в цій ситуації?
Враховуйте графіки відключень світла. Під час планування та проведення уроків, вчителям варто враховувати графіки відключень світла (за ними можна слідкувати на сайтах місцевих операторів), аби уникнути можливих відключень. Вчителям та учням варто зарядити всі пристрої та (за можливості) запастися портативним акумулятором. Звісно, дуже складно підлаштувати навчальний процес під усіх учнів, адже графіки відключень можуть різнитися, але це значно зменшить ризики та допоможе підготуватися. Наприклад, вчителі можуть використовувати модель перевернутого класу. Напередодні уроку учні отримують матеріали для самостійної підготовки. Наприклад, переглянути відео чи прочитати текст, а на занятті вчитель працює з попередньо підготовленими дітьми.
Наприклад, у вайбері педагог може заздалегідь надіслати матеріали для підготовки – лінки на відео, лекції, подкасти, навчальні ігри чи онлайн-курси. Це дасть можливість учням обирати зручний час для самостійної підготовки, а вчителям – значно оптимізує час на уроці.
- Обирайте автономні навчальні моделі. Коли відсутній хороший зв’язок для відеодзвінків, або ж для того, щоби постійно бути на зв’язку, можна працювати за моделлю кореспондентського навчання. Кореспондентське навчання — це одна з перших форм “дистанційки”. Англійський викладач Ісаак Пітман ще в дев’ятнадцятому столітті надсилав поштою завдання для своїх студентів, а ті йому — теж поштою – відповіді. Ви ж можете відправляти завдання і матеріали на самостійне опрацювання вайбером. А далі в письмовому форматі або за допомогою голосових чи відеокоментарів допомагати учням опановувати матеріали (докладніше про аудіо- і відеозворотний зв’язок можете дізнатися в розділі “Домашнє завдання” вайбер-боту “Навчайте з Viber”).
ВИКЛИК № 3: ДИТИНА НЕ СПРИЙМАЄ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
Згідно з опитуванням, 16,92 % опитаних батьків зазначили, що дитина не сприймає дистанційне навчання. Це насамперед стосується дітей початкової школи.
Причини можуть бути різні, але часто молодшим дітям складно всидіти на одному місці протягом тривалого часу, або ж подача матеріалів їх не завжди може зацікавити.
- Використовуйте візуальний контент. Молодші діти краще сприймають візуальний контент – наприклад, вчитель може дати дітям завдання знайти помилку на картинці, відредагувати її та відразу кинути в чат класу.
- Оптимізуйте час на “домашку”. Щоб не перевантажувати дітей, в американських школах поширене правило десяти хвилин. За ним на домашнє завдання має витрачатися 10 хвилин, помножені на клас. Тобто 10 хвилин для першого класу, 20 — для другого й так далі. Вчителі можуть сформувати загальні рекомендації, як виконувати завдання. Наприклад, коли робити перерви, щоб діти навчалися ефективніше та не втомлювалися.
ВИКЛИК № 4: ВІДСУТНЄ, АБО ЧАСТКОВЕ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
9,2 % опитаних батьків зазначили, що дистанційне навчання організовано частково або лише на певний період. Більшість батьків, які вказали на цю проблему, до повномасштабної війни мешкали в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Луганській областях.
А 4,5 % серед опитаних батьків зазначили, що дистанційне навчання зовсім не було організоване. Про це повідомили батьки, які мешкали до повномасштабного вторгнення росії в Донецькій, Харківській і Дніпропетровській областях.
На тимчасово окупованих територіях більшість українських педагогів готові продовжувати навчати за українськими програмами, але водночас вони отримують погрози від окупантів та колаборантів щодо заборони здійснювати навчання за українською програмою, українською мовою.
ВИКЛИК № 5: ВІДСУТНІСТЬ АБО НЕСТАЧА ГАДЖЕТІВ
(12,1 %) опитаних батьків повідомили, що в сім’ї не було або не вистачало гаджетів для того, щоб дитина могла навчатися.
У більшості українських сімей є хоча б 1 смартфон на родину (більш ніж половина українців – 55 % – мають смартфон). Це означає, що налаштувати навчання для дитини складно, але можливо, враховуючи цей факт.
- Навчання через смартфон дозволяє доєднуватися до чатів класу (переважно це чати у вайбері) та працювати у віртуальних класах, просто скачавши їхній додаток на смартфон. Окрім цього, у чатах вчителі часто проводять батьківські збори, тож батьки теж мають змогу бути на зв’язку з вчителем. Для вчителів це теж зручно, адже завдяки вайбер-чату “Навчайте з Viber” можна створити додатковий канал для взаємодії з батьками. Там можна дізнаватися думку батьків щодо різних питань за допомогою опитувань. Як їх створювати, дивіться у розділі “Контроль знань” вайбер-боту “Навчайте з Viber”.
Служба безпеки України рекомендує обговорити зі старшими дітьми потребу завантажити на телефон додаток Повітряна тривога, оскільки не завжди можна почути сигнал з вулиці.
У будівлі:
- зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення чи паркінг для машин);
- якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститись на нижчі поверхи будівлі та обрати місце подалі від вікон.
У квартирі:
- якщо немає змоги спуститись в укриття, то важливо знайти місце подалі від вікон за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
- сісти на підлогу;
- накритись ковдрою чи іншими речами з головою.
У потязі:
нахилитись нижче рівня вікон та закрити голову руками.
На вулиці:
- зайти в найближче укриття (часто в містах є позначки «укриття» або позначки маршруту до нього).
Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:
- триматись на відстані від магазинів з вітринами;
- лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
- закрити голову руками.
Якщо почули десь вибухи, то залишайтесь у безпечному місці.
1. У гострій стресовій ситуації не можна приймати жодних
рішень. Необхідно пам'ятати, що при сильному емоційному
збудженні людина неадекватно оцінює ситуацію. Слід
заспокоїтися, а потім все обдумати за принципом: «Подумаю
про це завтра».
2. Прислухайтеся до такої поради: рахуйте до 10.
3. Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом
і на деякий час затримайте дихання. Видих здійснюйте
поступово також через ніс, зосередившись на відчуттях,
пов'язаних з вашим диханням.
4. Використовуйте фізіологічні механізми розрядки, які
відновлюючи діють на людину. Зовні вони виявляються у
вигляді плачу, сміху, бажання ударити, виговоритися і та інше,
не треба блокувати їх (стримувати).
Немає коментарів:
Дописати коментар